Біблія – це основа нашої віри. Тому важливо засвоювати зміст Біблії й усвідомлювати, що її читання є елементарною складовою нашого життя за вірою. Але як саме нам читати Біблію? Книжники епохи Ісуса розглядали Біблію насамперед як зведення правил, яких слід було дотримуватися, аби догоджати Богові. Ісус указував їм, що є істинно важливим: Біблія покликана звіщати про Його Пришестя і діяння (пор. Від Івана 5, 39). Святе Писання і сьогодні нерідко читають у неправильному світлі.

Деякі бачать у ньому книгу, яка пояснює устрій неба й землі та конкурує з наукою, – і забувають, що у біблійних текстах використані тогочасні знання. Інші приймають вирішальні рішення в своєму житті, спираючись на біблійну цитату, яка нерідко вирвана із загального контексту. Утім, вони могли б знайти й іншу біблійну цитату, яка виправдала б прийняття протилежного рішення. Якщо добре поміркувати, то цитатою з Біблії можна виправдати будь-що. Однак Біблію не треба читати як роман чи підручник. Вона написана з натхнення Святого Духа, а тому її слід читати з натхнення Святого Духа. Якщо читати Біблію у світлі Святого Духа, то вона буде джерелом утіхи, сили й мудрості – і переконливо свідчитиме про Ісуса Христа. Давнє прислів'я гласить: «Біблія розповідає нам не про землю і небо, а про те, як ми повинні жити на землі, аби потрапити на небеса».