Аби осягнути спасіння, треба проявляти істинну віру й любов. Скажу відверто: на наших богослужіннях так багато проповідується про віру й любов, що я іноді побоююся, чи не перетворюється вони в марнослів’я. На очі навертаються сльози: «Ах, любов – це так прекрасно…» Але чи, власне, ми усвідомлюємо істинну сутність любові?  Для спасіння важливо збагнути справжню суть віри й любові. 

Я не претендую на точне визначення цих понять, але дозвольте сказати мені таке: віра є насамперед вираженням упевненості: «Так, те, що мені кажуть, – це істина». Однак це ще не все. Віра – це не тільки вираження упевненості, а й погодження: «Я цілком погоджуюся з цим і маю тверде переконання: це – істина!» Усе відбувається саме так! А віра, звісно, нерозривно пов'язана з довірою. Якщо я вірю в Бога і твердо переконаний, що Бог є саме таким, то довіряю Йому.

З богослужіння Першоапостола.

Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 4, квітень 2024

Більше про це: https://nak.org.ua/uk/2024/04/9540/

Більше про Новоапостольську Церкву в Україні: https://nak.org.ua/uk/