Січень 2011: Робити добро

Розпочався 2011 рік. Також і в новому році всю нашу довіру ми покладаємо на Бога і продовжуємо прагнути до того, щоб стати гідними для Другого пришестя Його Сина.

На цей рік я хотів би донести одну тезу. Вона звучить так: «Будемо робити добро!» При цьому я згадую вислів апостола Павла, який він написав до Галатів: «Отже, поки маємо час, робімо добро всім, а найбільш своїм по вірі». Про те, як йдуть справи з нашою вірою і нашою любов’ю, свідчать добрі справи, які ми здійснюємо. Давайте ж, як радить апостол Павло, робити добро братам і сестрам по вірі і всім людям. До всіх ми повинні звертатися з любов’ю. Відносини всередині громади є пробним каменем, щоб виміряти, наскільки в нас є любов Господня.

Отже, я знаю, що в громадах з любові робиться багато добра. Багато чого відбувається непомітно для громадськості. І все ж я вважаю, що було б непогано ще раз дати поштовх, щоб ми не слабшали у прагненні бути один для одного і допомагати один одному. Хай же на протязі всього року нас супроводжує бажання робити добро. Також і в цьому сенсі Господь Ісус служить нам прикладом. Все життя Христа визначалося зверненням до людини. Можна навіть сказати, що Він жив тільки для інших! Дозвольте мені навести пару історій з життя Господа, які можуть нам послужити як приклади.

Давайте згадаємо про шлюб в Кані Галілейській. Там Ісус Христос дав перший знак, щоб проявити Свою велич. Це сталося у зв’язку з однiєю, швидше, несуттєвою подією, яка мало приваблює загальну увагу: на весіллі закінчилося вино. Можливо, це затьмарило настрій на цьому святі, та все ж це не було грандіозним нещастям. Але Господь не закрив очі на цю невелику неприємнiсть, а допоміг. Звідси ми вчимося наступного: ніяке добре діло не вважай занадто малим! У багатьох випадках, коли мова йшла про хвороби і потреби, в Святому Письмі говориться: «Господь зглянувся …» Тобто, потреби людей хвилювали Його.

Давайте і ми будемо залишатися сприйнятливими до потреб інших. Не повинно бути так, що в в суєті наших днів притупиться наше сприйняття турбот і потреб інших.

Коли Ісус Христос почув про те, що Лазар хворий, то не затримався надовго в тому місці, де Він був, а відправився до Віфанії. Шлях туди був небезпечним, оскільки до цього там вже намагалися забити Господа камінням. Але це не зупинило Його.

Робити добро – не завжди так вже просто. Часом це означає відмову і може бути пов’язано з труднощами. І все ж хай різні проблеми не заважають нам робити добро.

Дозвольте мені навести ще одну дуже важливу вказівку: апостол Павло попередив заклик робити добро одним зауваженням: «Доки є час …» За звичаєм, для добрих справ, що стосується часу, є «вікно». Але якщо не почати робити добро вчасно, то з багатьох причин потім може бути занадто пізно. Існує небезпека того, що це залишиться лише на рівні простого наміру.

Такі тимчасові «вікна» існують у багатьох сферах нашого повсякденного життя. Я часто літаю на літаку, щоб служити дітям Божим у різних країнах. Іноді пілоту дають знати, що для старту є лише невелике тимчасове «вікно». Якщо його пропустити, тоді пілот змушений буде знову чекати, поки не отримає новий дозвіл на старт.

Давайте зрозуміємо, що для того, щоб втілювати наші наміри любові в життя, є лише коротке тимчасове «вікно».

Я хотів би ще раз особливо підкреслити:

Не вважай ніяку добру справу занадто малою.

Нехай потреби інших чіпають тебе.

Нехай складності не перешкоджають тобі робити добро.

Я бажаю всім вам, дорогі брати і сестри, благословенного нового року! Давайте знову і знову розставляти акценти і робити добро. Тоді ми, як свідчить Святе Письмо, «свого часу» зможемо знову зібрати врожай.

З щирими привітами,

Вільгельм Лєбер