Лютий 2011: Перемога

Перемога – це тема, розглянута в Об’явленні. У зверненнях до семи Церков тим, хто здобуде перемогу, даються чудові обітниці. Вершиною всіх цих обітниць є вислів: «Переможець успадковує все, і буду йому Богом, а він Мені буде за сина» (Об’явлення 21, 7). Якщо замислитися над тим, що значить «успадковує все», то можна було б зробити висновок, що в понятті «перемога» мова йде про великi, потужнi речі, про битви, які необхідно довести до кінця, докладаючи всіх зусиль. 

Але чим більше роздумуєш про перемогу, тим більше приходиш до розуміння того, що тут мова йде, скоріше, про малi речi. Адже, по більшій частині, доводиться перемагати не великі згубні пристрасті, а звичайну людську манеру поведінки, яка протистоїть волі Божої. Наведемо один приклад: коли Мойсей був покликаний вивести народ Ізраїлю з полону єгипетського, у нього були певні сумніви – абсолютно і цілком людська реакція. Сьогодні в професійному житті говорять про «фрондерiв» (або «перестраховиків») – людей, які завжди і у всьому висловлюють свої заперечення та сумніви. Свого часу Господь не визнав заперечення Мойсея. У Священому Писанні навіть йдеться, що Він розгнівався на нього (див. Вихід 4, 14). Мойсей повинен був перемогти свої сумніви і застереження.

Коли кличе Господь, немає місця запереченням і сумнівам. Потрібно просто робити те, що Він хоче.

Давайте подивимося на самих себе. Нас просять взяти на себе якесь доручення, взятися за щось в громаді – як же швидко при цьому в голові виникає думка: «Саме я! Інші ж можуть це зробити набагато краще! »

Давайте згадаємо притчу, в якій Ісус Христос розповів про те, як одна людина послала рабів своїх запросити гостей на великий шлюбний бенкет. Як реагували запрошені? Зовсім по-людськи: «Ми б залюбки прийшли, але ми ще повинні зробити те чи інше. Може, пізніше, але не зараз, зараз для цього зовсім не підходящий момент ». Давайте поглянемо в наші дні. Хіба ця тема не є сьогодні надзвичайно актуальною? Господь однозначно дає зрозуміти, що Йому не завгодно: нерішучість, зволікання та повільність, заперечення. Коли Він кличе, потрібно неодмінно перемогти все це.

І на закінчення ще одна думка. Перемога – як двері: можливо, слід прикласти деякі зусилля, щоб відкрити їх. Але тільки, коли ввійдеш через них, тоді переживеш Бога особливим чином. Лише тоді на тебе зійде вся повнота благословення!

( З богослужіння першоапостола)