Гасло, виголошене Першоапостолом з повноти його служіння, з нагоди П’ятидесятниці 2013, звучить: «Ось іде твій Спаситель». З ним ми живемо уже тривалий час.
З часу П’ятидесятниці 2013 року пройшло вже чимало місяців і хтось, можливо, скаже, що вона – вже історія. Ми перейшли вже у 2014 рік, однак з часу П’ятидесятниці 2013 року не відбулося жодних істотних змін. Спаситель, на Якого ми чекаємо, все ще не прийшов. Усе залишилося по-старому! Усе, як і було раніше! А що ж з Господньою обітницею!? Вона все ще не виповнилася.
Подібні настрої спостерігалися у час перших християн. Тому давній апостол, коли йому доводилося мати справу з ними, в одному із своїх послань наголошував: «Не тривожтеся! День Господній прийде раптово й несподівано, як злодій уночі».
Згадаймо про біблійну історію із захопленням ізраїльтянами міста Єрихон. Вони довго тримали його в облозі – ніхто не міг увійти і вийти із нього. Мешканці Єрихону звели неабиякі укріплення. Та Бог мовив до Ісуса Навина: «Обійдете навколо міста один раз; і так робитимете 6 днів». Вони обійшли один раз – та нічого не відбулося, абсолютно нічого.
Ізраїльтяни продовжували обходити місто і на другий, і на третій, і на четвертий, і на п’ятий і на шостий дні, однак не відбулося жодних змін. Про що ж думали мешканці Єрихону, коли спостерігали за цієї дивної процесією. З цікавості вони, напевне, сходили на міські мури, аби згори спостерігати за цим «театралізованим дійством» і мовити: «Погляньте-но, як дивно вони себе поводять».
Наступного дня мешканці Єрихону продовжували дивуватися й мовити: «Вони продовжують обходити міські мури».
На третій день відбувалося те саме. Декому з них, напевне, вже набридло спостерігати за тим, що відбувалося внизу й вони потроху почали розходитися по своїх домівках. Чудернацькі чужинці продовжували робити те, що викликало у них тільки подив: «Як довго ще вони будуть продовжувати так? І що все це означає?»
На сьомий день ізраїльтяни обійшли сім раз навколо мурів міста. Я не раз роздумував над цією подією: упродовж шести днів ситуація була, здавалося, незмінною. Однак вони продовжували робити те саме – і раптом трапилося чудо – мури Єрихону впали.
«Ось іде твій Спаситель». Навіть, якщо з часу П’ятидесятниці не відбулося жодних змін, навіть, якщо нам у своєму житті з вірою – образно мовлячи – довелося знову й знову робити те саме; і навіть, якщо ми зазнавали розкачування і приходила думка: «Як довго ще маємо чекати?» – все ж не опускаймо рук. Господь залишив нам Свою обітницю і виконає її. Усе відбудеться так, як з Ісусом Навином. Господь неодмінно виконає обіцяне.
На жаль, я не можу Божому народові сказати: «Ще зовсім недовго, ще  треба «обійти» тільки два чи три рази», та силою служіння Першоапостола запевняю: «День Господній прийде!» Не опускайте рук. Будьте впевненими, ваш Спаситель гряде.
(Із богослужіння Першоапостола)