Бувають моменти – іноді навіть цілі етапи життя – коли виникає відчуття, що Бог взяв паузу. Ти звертаєшся до Бога, взиваєш у біді до Нього, а Він мовчить. Здається, що мовчить. Адже Бог далеко не безмовний. Коли ми приходимо до Бога, то Він завжди дає добру пораду відповідно до нашої актуальної життєвої ситуації. Але, можливо, саме тому, що Бог роками повторює нам одне й те ж, нам стає нудно і ми перестаємо слухати Його. [повністю]
Добра порада
От, нове творю все
У травні 2024 року зсув ґрунту в Папуа-Новій Гвінеї забрав життя понад двох тисяч осіб. Це лише одне з багатьох стихійних лих, які не раз обрушуються не тільки на цей реґіон. Мимоволі виникають запитання: чи була на це Божа воля? А якщо ні, то де ж тоді був Бог? Чому Він допускає подібне? Ми не швидко отримаємо відповіді на всі ці питання. Ми, християни, знаємо, що через гріхопадіння не тільки людина, а й усе творіння зазнало шкоди й відтоді страждає від панування зла.
Я відрікаюсь…
У Посланні до Галатів Апостол Павло пише, що ті, хто належить Христу, «розп'яли тіло з його пристрастями та пожадливостями» (Галатів 5, 24). Чи вимагав Апостол цим від християн життя в повному утриманні? Ні, Бог створив нас з тілом і духом, у яких є свої потреби. Цілком правомірно задовольняти ці потреби і насолоджуватися принадами життя. Ми бажаємо мати достатньо грошей для життя. Ми прагнемо певного добробуту. Ми хочемо, аби нас визнавали й цінували. [повністю]
Чому ми ходимо на богослужіння?
Кожного разу, коли ми збираємося на богослужіння, ми висловлюємо своє бажання і рішучість бути з Христом. Упродовж тижня усі ми переживаємо різне. Але в неділю ми збираємося на богослужіння, аби сповідувати: «Я хочу бути з Ісусом». Ми кажемо це собі, ми кажемо це своєму ближньому, ми кажемо це навіть дияволу. Ми також сповідуємо і свідчимо про своє бажання належати Христу й організовувати своє життя за Його прикладом. Упродовж тижня може відбутися чимало різних подій, які диявол використовує для того, аби віддалити нас від Бога. [повністю]
Зберігати спокій
У пісні, яку хор часто виконує перед початком богослужіння, є звернення до Бога з проханням: «Учини мене спокійним!» Як Бог робить це? Він, звісно, може звеліти: «Заспокійся, негайно!» Тоді б усі ми вмить завмерли і настали б спокій і тиша. Але Бог не так сповнює нас спокоєм і тишею. Спокій викликає у нас не Боже слово само по собі, а він народжується у глибині нашого серця. Саме Святий Дух, Який Своїм даром живе у нас, турбується про спокій і тишу. Від нас залежить, чи ми своїм серцем почуємо голос Святого Духа й дозволимо Йому діяти у нас. [повністю]
Про правильну молитву
Ісус дав обітницю: «Якщо ви збираєтеся в Моє Ім'я і просите щось в Моє Ім'я, то отримаєте це». Кожного разу, коли ми збираємося на молитву в Ім'я Ісуса, Він перебуває серед нас і молиться разом з нами. Коли ми збираємося в Ім'я Ісуса і просимо у Бога те, що Ісус просить у Бога для нас, тоді Ісус молиться разом з нами. Але ми маємо просити те саме, що й Він.
Хто, отже, молиться: «Боже, я хочу бути дуже-дуже багатим», не може розраховувати на те, що Ісус молиться разом з ним. Адже Ісус говорив про гроші й багатство щось зовсім інше. І якщо я молюся: «Ісусе, покарай мого ворога», то не смію очікувати, що Ісус молиться разом зі мною, адже Він не погоджується з цим. Бог не вислуховує такі молитви, бо вони не узгоджуються з молитвою Ісуса.
Відчинені двері
Людина, яка бажає прийти до Бога, має увірувати в Ісуса Христа. Ісус мовить про це вельми виразно в Євангелії від Івана: «Я – двері; хто ввійде через Мене, той спасеться, і ввійде, і вийде, і знайде пасовисько» (Від Івана 10, 9). Тільки той, хто вірить у Його вчення, у Євангеліє, хто слідує за Ним і наслідує Його приклад, може увійти в Царство Боже. Ісус прийшов, аби принести нам спасіння. Його мета – привести нас у Своє Царство, де не буде страждань і смерті.
