У Псалмах є слова, які свідчать про те, що їх автор не раз потрапляв у нелегке становище. Коли його огортали тривога й смуток, то він мовив до Бога: «Чому мене відкинув? Чому смутний ходжу я?» Його недруги щодня насміхалися над ним і мовили: «Де ж твій Бог?» Та він на це відповідав: «Чом побиваєшся, душе моя, і тривожиться в мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога». [повністю]
У той день, як жінки прийшли до Господнього гробу, що виявився порожнім, і сповістили учням Ісуса Христа ангельську звістку про Його воскресіння з мертвих, два інших учні вирушили в село, розташоване на віддалі двох годин ходьби від Єрусалиму. Вони також почули розповідь жінок, одначе, як й інші учні, що перебували в Єрусалимі, прийняли її за пусте верзіння. Їх охопили неабияке розчарування і відчай: адже Господь помер. [повністю]
