Найбільше благословення

nak_Нещодавно декілька молодих людей запитали мене, що таке благословення. І вони мали на увазі багатство й успішне життя. Утім, це старозавітне розуміння благословення. 

Коли в Новому Заповіті мова заходить про благословення, то завжди мають на увазі стосунки між людиною і Богом. Ісус прийшов на землю і приніс Себе в жертву, аби дати людям можливість встановити досконалі стосунки й досконале спілкування з Богом. Це благословення не залежить від життєвих умов окремо взятої людини. Слова Ісуса з Нагірної проповіді: «Блаженні ті, хто страждають; блаженні переслідувані», були абсолютно новими для іудеїв тодішньої епохи. Досі вони вірили, що хвороба чи бідність є Божим покаранням за людські провини. Але Ісус сказав: «Ні, людина може бути бідною, вона може бути хворою і зазнавати переслідувань, та все ж бути благословенною, бо плекає тісні стосунки з Богом». 

[повністю]

Бог діє

nak Чимало людей сьогодні вважають, що Бог віддалився від них. Вони бачать страждання, кризи та несправедливість і запитують: «Де ж Бог?» Деякі думають, що Він відвернувся від них. Але насправді це не так. Бог любить нас. Він розмовляє з нами, Він діє навіть тоді, коли ми не завжди бачимо чи чуємо Його. Він турбується про те, аби звіщалося Його слово. Євангеліє живе – воно й досі промовляє до нас. Бог продовжує діяти у творінні: Він дарує сонце, дощ, зростання і життя. Він тримає світ у Своїх руках. Але від нас теж багато що залежить.

 

[повністю]

Бог розмовляє з нами

накСвоєму творінні Бог відвів людині особливе місце. Бог розмовляє з людиною. Він не розмовляє з горами, деревами чи козами. Єдина істота, з якою Він розмовляє і таким чином звіщає Свою волю, — це людина. Так Бог чинив у всі часи.

З першими людьми Він розмовляв безпосередньо, згодом Він також розмовляв напряму з Авраамом. З народом Ізраїлю Бог не розмовляв безпосередньо; це викликало б у нього страх. Тому коли Він хотів щось повідомити, то розмовляв з Мойсеєм, а Мойсей потім передавав це ізраїльтянам. Згодом Бог говорив через пророків. Потім прийшов Ісус Христос — Бог став Людиною. Ісус розмовляв безпосередньо з людьми.

[повністю]

Фундамент

nak_

Нам, християнам, у своєму житті треба опиратися на Євангеліє. Воно не повинно стояти осторонь, а має визначати наші вчинки й рішення. Своїм життям ми відображаємо віру – видимо, яскраво, виразно. Утім, існує небезпека, що наша віра може відійти на задній план. Замість того, аби дозволити Богу вказувати нам правильний напрямок, ми лише зрідка, у скрутну хвилину, звертаємося до Нього як до Порадника. [повністю]

«Бо наше громадянство в небі»

nak«Бо наше громадянство в небі» Ми – громадяни небес. Вирішальним для нас є не те, чого хоче світ, і не те, чого хоче диявол, а Божі воля і закон. Повторю ще раз: ми – громадяни небес. Наш дім – угорі, в небесах. Під час перебування тут, на землі, ми можемо насолоджуватися життям, смачною їжею, добрим вином, усіма радощами Божого творіння. Ми також виконуємо свої завдання й обов'язки в сім’ї та суспільстві. Але наше земне життя – це лише зупинка. Наша мета – вічне єднання з Богом. Мета нашого життя – підготуватися до цього. Ми не чекаємо смерті, яка визволить нас від усіх страждань. Наше переконання у вірі є дещо іншим.

[повністю]

Звершилось!

_Дорогі брати і сестри!

Нам неможливо уявити собі, що творилося на серці нашого Господа Ісуса, коли Він, будучи на хресті, мовив: ««Звершилось!» (Від Івана 19, 30) У Гетсиманії Він шукав спілкування з Отцем і ділився з Ним Своїми почуттями. Він знав, що Бог усемогутній, усезнаючий і досконалий; і перш за все, Він знав, що Бог любить Його. 

[повністю]

Дрібниці

1"Це чиніть на спомин про Мене" – слова, які ми чуємо під час кожного святкування Святого Причастя. У Катехізисі зазначено, що ламання хліба і подяка Богові нерозривно пов'язані між собою.

Відзначаймо, отже, завжди Святе Причастя у пам'ять про дари, які ми отримали від Бога — Отця, Сина і Святого Духа. Дякуймо Богові за своє життя, за спасіння, за довершення.

[повністю]