Варто розмірковувати над Божою любов'ю та над її проявами у своєму житті. На багатьох богослужіннях Першоапостол звертає нашу увагу на істинну сутність Бога: Бог любить, а не карає, а також на те, як ми, у свою чергу, наділені Його любов'ю, ділимося нею зі своїм ближнім. Отже, якщо правильно поставити питання, то чи достатньо я турбуюся про свого ближнього. Чи є я добрим самарянином і віддзеркалюю Божу любов? І чи моя віра допомагає мені проявляти цю любов?

[повністю]

Мы живемо зараз у час Господніх страстей. Я знаю, що тема, яка порушується у зв’язку з цим,  не є популярною, бо вона немає нічого спільного з радістю. Але смисл нагадування про страсті Ісуса Христові, про Його страждання і смерть, полягає не в тому, аби сумувати й почувати себе винними.

Навпаки, звістка про страждання і смерть Ісуса Христа – якщо вона натхненна Святим Духом – є джерелом утіхи, надії, наснаги й навіть радості. Святий Дух нагадує нам те, про що мовиться в нашій біблійній цитаті, і спонукає розмірковувати над стражданнями Ісуса Христа.

[повністю]

Саманта – кмітлива дівчинка. Минулого року вона пішла до школи. Спочатку вона була неабияк захоплена школою. Саманті було цікаво спілкуватися з однокласниками. Класна керівниця також припала їй до душі. Своїм гумором і чітко структурованою подачею матеріалу вона розбуджувала інтерес більшості учениць й учнів класу. Утім, уже за декілька тижнів ентузіазм Саманти вщух. Мати помітила це й запитала: «Чому ти так швидко втратила інтерес до школи?» «Ах, мамо, я уже знаю все те, що вивчають у школі. Мені там так нудно». 

Мама Саманти стривожилася. Адже нудьга й відсутність стимулу має фатальний вплив на зацікавленість і мотивацію учнів. Розмова з учителем дещо покращила ситуацію. Відтепер Саманті дають додаткові завдання, які вона виконує з великим задоволенням.  [повністю]

Конкретні прояви віри в різних країнах світу різняться в залежності від обставин життя. Одну з моїх закордонних поїздок 2005 року я здійснив у Німеччину, де з нагоди П'ятидесятниці взяв участь у Міжнародному Зібранні Апостолів. Коли я порівнюю життя тамтешніх братів і сестер по вірі з умовами життя у себе на батьківщині, то мушу сказати, що вони живуть усе ж доволі самотнім життям. Не так, як у Кенії, де брати й сестри живуть переважно своїми великими родинами, об’єднаними в сільську громаду. Утім, брати й сестри Німеччини можуть набагато легше об'єднуватися в спільноту віруючих завдяки наявності доріг, автомобілів й інших транспортних засобів. І вони були вельми щасливими прийняти в себе Першоапостола й Апостолів з усього світу.

 Я з теплотою згадую про це. Окрім факторів, що залежать від загальних обставин життя, є те, що притаманне усім нашим громадам. Визначним елементом життя за вірою, який абсолютно не залежить від зовнішніх факторів, є молитва. Мій досвід учить: люди, які разом моляться, краще єднаються один з одним. Господь, як мовиться в Євангеліях, часто молився та учні наполягали, аби Він навчив їх молитися. Бо молитва – це важливий елемент життя за вірою.  [повністю]

Что это за служение такое, если я прихожу только тогда, когда мне что-то нужно, когда я за это что-то получаю, а иначе – остаюсь дома? «Служить» означает: я прихожу на богослужение, в том числе, для того, чтобы служить Богу. Основа служения – восхвалять Бога, прославлять Его и поклоняться Ему. Таково служение, и это происходит на богослужении. Насколько же искренне твое желание служить Богу, если ты даже не способен – прошу прощения за мою откровенность – пойти на богослужение, чтобы восхвалить, прославить и поклониться Богу?

[повністю]

Під час богослужіння, яке Першоапостол проводив 11 грудня у Вісбадені у присутності чималої кількості віруючих з Регіональної церкви «Західна Німеччина», він озвучив одну думку, на якій я хочу детальніше зупинитися. Першоапостол, зокрема, сказав, що наше майбутнє не є тупиком. Слово «тупик» одразу асоціюється у нас з дорожнім знаком, який сигналізує про те, що проїзду нема. Його розміщують перед дорогою, яка нагадує мішок, бо має тільки заїзд без можливого подальшого проїзду. У переносному значенні слово «тупик» застосовують у випадку безнадійної та безвихідної ситуації. До нього можна ще символічно додати надпис «розворот заборонений», який зазвичай розміщують під цим дорожнім знаком.  [повністю]

Бог близький до людей, бо Ісус Христос – істинно Бог й істинно Людина – перебуває на небесах. Це, насправді, прекрасна думка. Ми маємо на небі Ісуса Христос, Який добре знає, що означає бути людиною. Тому Він прекрасно розуміє нас. Він ділить з нами нашу долю, наші страждання, наші болі, наші запитання і сумніви. Він не дивиться на нас звисока і думає тільки про Себе. Ні, Він ділить з нами нашу долю. Його вельми цікавить, що ми відчуваємо, чи сильні ми, а чи слабкі. Він знаходиться зовсім поруч з нами. Він додає сил, які потрібні нам у цей момент і на цьому етапі нашого життя. Бо Він достеменно знає, з чим ми боремося, що нас турбує і що викликає у нас занепокоєння. Він Своїм словом дає нам саме те, що потрібно. [повністю]