Ми не бачимо Бога й іноді запитуємо в себе, а чи бачить Він нас? Чи бачить Він ситуацію, у якій я знаходжуся?

Чи знає Він про нужду, з якою мені доводиться мати справу?» Ми хочемо знову й знову чути запевнення: Господь з любові приніс Себе у жертву за нас, і Той, Хто нас так любить, за жодних обставин не залишить нас напризволяще.

Нам треба знову й знову проявляти довіру до цієї Христової обіцянки. Іноді це означає відпустити обставини й вкласти все в Божі руки – бути готовими йти шляхом, яким Бог веде нас. Це не завжди просто, іноді це коштує неймовірних зусиль, іноді доводиться відкладати власні думки на задній план.

Але зрозуміло одне: якщо вірити й довіряти милостивому Богові, то Він не розчарує людей, які проявляють до Нього довіру

Співпроповідь Окружного Апостола

Міхаеля Еріха у Пінцель-Зелінгені

Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 8, серпень 2022

Хитрий чи розумний – чи існує тут різниця? На перший погляд – навряд, але на другий… Слово «хитрий» має побічні значення: «підступний, обманний, той, що думає про власну вигоду». А слово «розумний», навпаки, має побічне значення: «мудрий», який враховує всі аспекти справи. 

Авраама можна назвати розумним чоловіком. Адже він своєму племіннику Лоту запропонував розійтися мирно, коли побачив, що між їхніми пастухами спалахнула сварка. Авраам поступив мудро й уклав мир: він дозволив своєму племіннику самому вибрати місце для пасовиська. Лот вигідно використав багаті на водоймища околиці Содому й Гоморри. Він був доволі хитрим і знав, як скористатися вигодою. Утім, він не врахував усіх аспектів зробленого ним вибору. Зрештою, Божим ангелам його, знедоленого, довелося вивести з міста. 

[повністю]

Щодо Свого Другого Пришестя Божий Син не раз давав пораду проявляти пильність (пор. Від Марка 13, 37 і Від Луки 12, 37). Як Апостоли ранньохристиянської церкви (пор. Дії 20, 28 і 1 Тимофія 4, 16), так і сучасні Апостоли виконують цю пораду Ісуса Христа.

 Для нас, новоапостольських християн, поняття «проявляти пильність» включає в собі декілька аспектів. По-перше, ми маємо бути пильними щодо стосунків з Триєдиним Богом, стежити за власною поведінкою, а також за своїм ставленням до людей зі свого оточення. Нам, аби осягнути Боже Царство, треба вірити в Бога, всемогутнього і досконалого Творця всього сущого, довіряти Йому й підкорятися Його волі. Нам треба також намагатися жити відповідно до Євангелія Ісуса Христа і підтримувати єднання з Ісусом Христом, особливо під час святкування Святого Причастя. Важливо також приймати вказівки й імпульси від Святого Духа. Саме тому ми залюбки відвідуємо богослужіння і беремо активну участь у житті громади. Ми також щиро й інтенсивно молимося.

[повністю]

Щодо Свого Другого Пришестя Божий Син не раз давав пораду проявляти пильність (пор. Від Марка 13, 37 і Від Луки 12, 37). Як Апостоли ранньохристиянської церкви (пор. Дії 20, 28 і 1 Тимофія 4, 16), так і сучасні Апостоли виконують цю пораду Ісуса Христа.

Для нас, новоапостольських християн, поняття «проявляти пильність» включає в собі декілька аспектів. По-перше, ми маємо бути пильними щодо стосунків з Триєдиним Богом, стежити за власною поведінкою, а також за своїм ставленням до людей зі свого оточення. Нам, аби осягнути Боже Царство, треба вірити в Бога, всемогутнього і досконалого Творця всього сущого, довіряти Йому й підкорятися Його волі. Нам треба також намагатися жити відповідно до Євангелія Ісуса Христа і підтримувати єднання з Ісусом Христом, особливо під час святкування Святого Причастя. Важливо також приймати вказівки й імпульси від Святого Духа. Саме тому ми залюбки відвідуємо богослужіння і беремо активну участь у житті громади. Ми також щиро й інтенсивно молимося.  [повністю]

Дорогі брати й сестри, у час Христових страждань проявляймо віру й довіру до Бога. Наш пріоритет незмінний: ми бажаємо мати єднання з Богом. Це – мета нашої віри. Ми бажаємо вічного єднання один з одним і його ми маємо вже сьогодні. Любімо Бога і любімо свого ближнього за будь-яких обставин. Це – потужне послання, яким ми можемо поділитись зі своїм ближнім. Скажімо їм: «У нас є Спаситель, Він є і твоїм Спасителем!»

Із Богослужіння Першоапостола у Пінцель-Зеллінген і/ Німеччина

Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 8, серпень 2022

Упевні моменти життя турботи й труднощі перетворюються для нас у небезпечні гори. Це не ті гори, від яких приходить допомога. Це – гори, що позбавляють нас радості, викликають почуття самотності й серйозно ускладнюють наші стосунки з Богом. Тоді хочеться кричати: «Боже, де Ти?»

 Причини цього є такими ж різноманітними, як і людське життя. Хвороба, самотність, зрада, обман, утрата рідних, самобичування чи бідність – це лише невеликий перелік. У цьому випадку людина відчуває потребу поділитися своїм горем з іншою людиною, яка бажає вислухати її. Утім, далеко не всі люди мають дар і бажання уважно вислуховувати нарікання і бідкання інших.

 У багатьох одразу є вирішення проблеми і вони тут же переходять до розповіді про те, що з ними в житті відбувалося подібне. Тоді спілкування не відбувається і стає неможливим обмін думками чи почуттями з людиною, яка зазнає страждання. Вона замикається в собі ще більше, ніж до цієї бесіди. Утім, саме бесіда може принести неабияку полегшу душі. Можливість вилити свою душу схожа на вікно, через яке проникають теплі сонячні промінці й дує лагідний вітерець.

[повністю]

Молитва «Отче Наш» є частиною богослужебної літургії. Громада спільно виголошує її. Це – важливий момент життя громади. Слова цієї молитви всім нам добре відомі, адже нею ми часто молимося. Якщо глибоко розмірковувати над ними, то вони значною мірою впливають на наше життя з вірою.

Нещодавно мої думки заполонило одне-єдине слово «провини» («довги») з молитви «Отче наш» у Євангелії від Матвія 6, 12. Я тривалий час розмірковував, чому наші гріхи названі тут «провинами» («довгами»). І хоча тут вжито слово «довги», але воно дуже споріднене зі словами «провини» чи «борги». Притчею про лукавого слугу (Від Матвія 18, 21–35) Господь пояснює присутнім про борги, які людина має перед Богом, наводячи приклад чоловіка, яка мав великі борги. [повністю]