Але віра – це щось більше, ніж просто вірити в істину. Вірити в Ісуса Христа означає також довіряти Йому. Означає наслідувати Його вчення, навіть якщо те, що ви реально бачите чи сприймаєте, здається зовсім іншим. Вірити в Ісуса Христа означає вірити в Його слово і виконувати його, навіть якщо те, що ви бачите, здається іншим. Апостол Павло не міг піти до віруючих у Солуні й сказати: «Я приніс вам докази того, що Ісус Христос – це Спаситель». Їм довелося вірити й довіряти його слову, не маючи жодних доказів. Отже, вірити в Ісуса Христа означає довіряти Йому і виконувати Його вчення

БОГОСЛУЖІННЯ В НАЙРОБІ / КЕНІЯ ДАТА: 27 лютого 2022 р.

Джерело:Часопис «Наша ciм’я» випуск 7, липень 2022

Молитва «Отче Наш» є частиною богослужебної літургії. Громада спільно виголошує її. Це – важливий момент життя громади. Слова цієї молитви всім нам добре відомі, адже нею ми часто молимося. Якщо глибоко розмірковувати над ними, то вони значною мірою впливають на наше життя з вірою. 

Нещодавно мої думки заполонило одне-єдине слово «провини» («довги») з молитви «Отче наш» у Євангелії від Матвія 6, 12. Я тривалий час розмірковував, чому наші гріхи названі тут «провинами» («довгами»). І хоча тут вжито слово «довги», але воно дуже споріднене зі словами «провини» чи «борги». Притчею про лукавого слугу (Від Матвія 18, 21–35) Господь пояснює присутнім про борги, які людина має перед Богом, наводячи приклад чоловіка, яка мав великі борги.  [повністю]

  Cудові вироки в Україні виносяться «іменем України», у Німеччині – «іменем народу», а в Австрії – «іменем республіки». Це свідчить про те, що вироки виносяться не волею свавільного чи гнівного правителя і не за бажанням жадібної чи багатої людини, а виключно іменем народу, носієм верховної влади. За цим стоїть правове забезпечення людини, яка має рівні права перед законом і судом, а також судова система, у якій максимально панує справедливість.

 Для співжиття людей і забезпечення миру дуже важливо чітко регламентувати, як і ким вершиться правосуддя. У стародавні часи старійшина племені одноосібно або в союзі з іншими главами родин вершив правосуддя за неписаними правилами. У народі Ізраїлю законодавство, яке було дано Богом на горі Синай, поклало початок писемному праву. Згодом упродовж багатьох століть записувалися дедалі точніші визначення того, що є правильним, а що ні; та як і за яке порушення слід судити.

[повністю]

Захід Канади відомий своєю первозданністю. Чудова дика природа, що шириться по просторих рівнинах, незліченні незаймані прісноводні озера, скелясті гори, що підносяться, і величезні різноманітні ліси сприяють цьому неприборканому образові. Хоча корінні жителі населяють цю країну з її неймовірними ресурсами щонайменше 10 000 років, та перші великі міста з'явилися лише близько 150 років тому. 

Новоапостольська церква в Західній Канаді є також відносно молодою, перші громади були засновані близько 70 років тому. У західних громадах є активні молодіжні групи, і тому не дивно, що окружні настоятелі Західної Канади розробили план проведення «Дня молоді», як тільки були зняті обмеження, пов'язані з ковідом. Ідея була проста: з регіону радіусом 2500 км треба було зібрати молодих людей, аби вони спільно й у безпечний спосіб провели дні, наповнені завзяттям, під час яких Христос перебуватиме в центрі їхньої уваги. 

[повністю]

Ісус Христос, Син Бога живого, закликав Своїх учнів учитися в Нього: «Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене» (Від Матвія 11, 29). В іншому місці Він мовив, що дав приклад Своїм учням, аби й вони чинили так, як Він, Господь, тобто щоб вони вчилися у Нього.

Господь у багатьох відношеннях є прикладом для мене. Людина, яка бере приклад з Христа, здобула Його переконання завдяки проповіді Євангелії. Адже віра походить від проповіді. Вона також показує нам, наскільки ми наблизилися до Його образу. Об’явлення Святого Духа через проповідь поглиблює Божественне значення Його вчення і додає знань. Аби вчитися у Христа, треба спочатку увірувати в Нього і прийняти Його таким, Яким Він є. Наприклад, прийняти вчення про триєдність Бога й подвійну природу Ісуса Христа (КНЦ, п. 3.4.3): Він – істинно Людина й істинно Бог. Ми, люди, не можемо ані повчати, ані зобов'язати Його орієнтуватися на щось, неважливо, які знання про небеса чи землю ми здобули. Він, будучи істинно Богом, є моїм Господом; а, будучи істинно Людиною, виявляв послух Своєму Отцеві аж до смерті. Я вчуся у Нього добру… Для будь-якої людини, яка хоче цього, Ісус – істинний і надійний Друг, Який нічого від нікого не приховує.

[повністю]

Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.

Джерело:
Біблія, Книга пророка Єремії

Розділ 29, вірш 11