Іісус і фарисеї – це дві протилежності. Як Ісус, так і фарисеї указували на шлях до спасіння, але по-різному. І Христос, і фарисеї були близькими й водночас віддаленими один від одного. І Він, і вони – це приклад того, якими не треба бути і як не треба вести своє життя. І все ж Господь викликав у фарисеїв неабияке захоплення. Вони запрошували Його та Його учнів до себе на трапезу, розшукували Його, аби вести з Ним бесіди на релігійну тему, деякі навіть зверталися до Нього за порадою.
Нинішнє негативне ставлення до фарисеїв не завжди виправдане. Фарисеї були побожними людьми. Їхній шлях до спасіння полягав у безумовному – якщо не сказати бездоганному – виконанні закону. Мити руки перед споживанням їжі. Дотримуватися Мойсеєвого закону й абсолютно нічого не робити в суботу. Ретельно дотримуватися жертовних обрядів й багато чого іншого.




Щодо Свого Другого Пришестя Божий Син не раз давав пораду проявляти пильність (пор. Від Марка 13, 37 і Від Луки 12, 37). Як Апостоли ранньохристиянської церкви (пор. Дії 20, 28 і 1 Тимофія 4, 16), так і сучасні Апостоли виконують цю пораду Ісуса Христа.

