Ізраїльському народові, перед тим як він мав увійти в обітовану землю, Бог дав  настанову, як треба виражати вдячність і наголошував, що для цього  треба ділитися благами  з ближнім. Отже, аби виявити Богові вдячність, ізраїльтяни мали ділитися благами із  нужденними і чужинцями. Бог дав їм зокрема таку заповідь: «Як збиратимеш жниво на своїй  землі, не дожинатимеш країв твоєї ниви, і не будеш підзбирувати колосків після жнив; убогому та приходневі їх залишиш».

[повністю]

Коли ізраїльтяни потрапили у вавилонський полон, то втратили можливість поклонятися Богові й приносити жертви у храмі. Вони були відрізані від святині Єрусалима, а тому не мали змоги, як раніше, бувати на богослужіннях. Їхні стосунки з Богом не були перервані, але були порушеними.

[повністю]

 Коли людина ситно поїла, то відчуває приплив нових сил й енергії й може знову приступити до виконання своєї роботи. Людський організм, щоправда, потребує часу, аби засвоїти їжу й через обмін речовин перетворити її в енергію, однак нерідко вже після того, як тарілка спорожніла і ми відклали серветку в сторону, то відчуваємо приплив нових сил і готові приступити до виконання роботи чи завершити перервану роботу. [повністю]

Дорогі брати і сестри,

ви, очевидно, знаєте біблійну історію про Гедеона: він чисельним військом виступив проти мідійців, ворогів Ізраїлю. Це військо налічувало 42 000 воїнів, але Бог мовив до нього: «Забагато людей у тебе» і звелів Гедеонові зменшувати чисельність війська. І він зменшував його до тих пір, поки врешті-решт не залишилося тільки 300 воїнів.

[повністю]

Під час богослужінь ми нерідко чуємо про Божу волю: про те, що маємо орієнтуватися й упокорятися їй. Молитвою «Отче наш» ми молимося: «Нехай буде воля Твоя!» Та чи, власне, знаємо ми, чого хоче Бог?

[повністю]

Дорогі брати й сестри, у посланнях Нового Заповіту ми знаходимо чимало порад щодо того, як перемагати разом з Ісусом Христом. Апостол Павло, приміром, підбиваючи підсумок свого життя, мовив: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг — віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливости…» (2 Тимофія 4, 7–8).

[повністю]

Ми знову й знову розмірковуємо над питанням про Боже благословення – особливо, коли нам здається, що його нам не вистачає і ми кажемо: «Милостивий Бог, власне кажучи, міг би все ж благословити мене трішки більше, адже я роблю для нього так багато справ!»

Одна людина бажає мати краще здоров’я, інша – більше грошей на рахунку; ще інша надіється на кращу роботу й на гідну освіту для своєї доньки чи сина. Уява про Боже благословення є такою ж багатогранною, як і людське життя. 

[повністю]