Фарисей у мені

nacІісус і фарисеї – це дві протилежності. Як Ісус, так і фарисеї указували на шлях до спасіння, але по-різному. І Христос, і фарисеї були близькими й водночас віддаленими один від одного. І Він, і вони – це приклад того, якими не треба бути і як не треба вести своє життя. І все ж Господь викликав у фарисеїв неабияке захоплення. Вони запрошували Його та Його учнів до себе на трапезу, розшукували Його, аби вести з Ним бесіди на релігійну тему, деякі навіть зверталися до Нього за порадою.

 Нинішнє негативне ставлення до фарисеїв не завжди виправдане. Фарисеї були побожними людьми. Їхній шлях до спасіння полягав у безумовному – якщо не сказати бездоганному – виконанні закону. Мити руки перед споживанням їжі. Дотримуватися Мойсеєвого закону й абсолютно нічого не робити в суботу. Ретельно дотримуватися жертовних обрядів й багато чого іншого. 

[повністю]

Tрансляціі богослужінь он-лайн

nakУ зв'язку зі складною військовою ситуацією в Україні для тих громад де богослужіння не можливі, для того, щоб зміцнювати свій Дух запрошуємо дивитися трансляції богослужінь у записі на YouTube-каналі Новоапостольської Церкви України:

https://www.youtube.com/c/nacukraine

Бажаємо Вам та Вашим рідним миру та благословення Господнього та ангельського захисту.

Слово і віра

nakСьогодні ми живемо в час, коли, як мовив Ісус, світ вже не бачить Його. Для багатьох людей Ісус Христос, Бог, Якого ми знаємо, є мертвим чи повністю безсилим. Вони запитують, чому Він не втручається в людське життя, чому допускає те чи інше і не протистоїть цьому. «А навіть якщо Він існує, – кажуть вони, – то є кволим, безсилим і неспроможним допомагати людям». Ось чому владарює зло на цій землі. 

Про Його вчення, Євангеліє, кажуть, що воно досить цікаве, коли його читаєш: перемагати зло добром, любити ближнього, любити ворога, прощати – усе це прекрасні слова, які вельми далекі від реальності; це – утопія, яку годі втілити у життя. Вони вважають, що Євангеліє є мертвим. Багато людей вважають, що Церква є також мертвою. Вони запитують, якою вона буде, скажімо, через декілька десятиліть? 

Якщо все буде продовжуватися так і далі, то Церква рано чи пізно помре. Християни даремно чекали на Божу допомогу. Бо вона не виявилася істинною! Світ гадає, що Бог мертвий, бо не здатний бачити Його. Отже, послання для християн і для Христової Церкви є таким: Ісус Христос з нами, Бог з нами й Ісус Христос знову мовить до нас сьогодні: «Не хвилюйтеся, Я живий! Вони Мене не вбили, але Я продовжую жити. Я досі дію. Я довершую Свою справу і ніхто не зупинить Мене. 

[повністю]

Часопис “Ми дiти” випуск 9, вересень 2022

   Часопис “Ми дiти” випуск 9, вересень 2022«Ми діти» — дитячий журнал для юних парафіян та гостей новоапостольської церкви. За допомогою часопису, на прикладі  біблійних історій, а також історій з повсякденного життя діти більше дізнаються про Бога і віру.

 

Часопис «Наша ciм’я» випуск 9, вересень 2022

   Часопис «Наша сім’я» — журнал Новоапостольской церкви. Тут ви можете дізнатися свіжі новини про богослужіннях Первоапостола, про цікаві події в новоапостольській життя, зверненні Первоапостола та багато іншого.

 

Часопис «Наша ciм’я» випуск 9, вересень 2022

Підтримка

nacКоли Ізраїль вів боротьбу з Амаликитянами, то Мойсей піднімався на пагорб і піднімав руки вгору. Поки він це робив і народ Ізраїлю бачив у його руках жезл, то перемагав. Як тільки Мойсей опускав руки, то перемагали Амаликитяни. 

Посох Мойсея був символом Божественного покликання і спасіння. Він робив видимими присутність і турботу Бога. Але в якийсь момент руки Мойсея стали важкими, тому Аарону й Хуру довелося підтримувати їх. Мойсеєві треба було постійно тримати свій жезл угорі, та самотужки він не міг цього робити. Йому потрібна була допомога. [повністю]

Рівняймося на нього

007_03Ми не бачимо Бога й іноді запитуємо в себе, а чи бачить Він нас? Чи бачить Він ситуацію, у якій я знаходжуся?

Чи знає Він про нужду, з якою мені доводиться мати справу?» Ми хочемо знову й знову чути запевнення: Господь з любові приніс Себе у жертву за нас, і Той, Хто нас так любить, за жодних обставин не залишить нас напризволяще.

Нам треба знову й знову проявляти довіру до цієї Христової обіцянки. Іноді це означає відпустити обставини й вкласти все в Божі руки – бути готовими йти шляхом, яким Бог веде нас. Це не завжди просто, іноді це коштує неймовірних зусиль, іноді доводиться відкладати власні думки на задній план.

Але зрозуміло одне: якщо вірити й довіряти милостивому Богові, то Він не розчарує людей, які проявляють до Нього довіру

Співпроповідь Окружного Апостола

Міхаеля Еріха у Пінцель-Зелінгені

Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 8, серпень 2022