Ми усвідомлюємо, що повністю залежимо від Божої милості. Він подає нам те, що бажає, і коли бажає. Ми маємо виявляти смирення, довіряти Йому і приймати Його поживу щоразу, коли Він її пропонує. Ми довіряємо Йому. Він дасть нам все необхідне для того, аби досягнути нашу мету. Як й у випадку з ізраїльським народом: люди, які виявляли довіру до Бога, у кінці кінців, досягнули своєї мети.
Лист читця до редакції: у тексті журналу виявлена хибна буква. Як таке могло трапитися? Три пари очей читали текст і не виявили помилки. Однак, читачеві або читачці помилка одразу ж кинулася у вічі. Три пари очей у редакції журналу більше не в змозі відвести погляд від своєї прикрої помилки.
Інколи наше бачення зіграє з нами злий жарт. Причиною є виробнича сліпота. Наш мозок зазвичай читає тексти і підсвідомо розставляє букви у вірному порядку, мимоволі доповнюючи відсутню букву; таким чином ми не помічаємо помилки, а вважаємо, що в тексті все вірно. Рутинна праця вимагає неабияких зусиль, аби виконувати її не бездумно, а уважно.
Послання Апостола Павла до Солунян справляє неабияке враження! Згадаймо хоча б про ту його частину, у якій йдеться про «життя у світлі прийдешнього дня». Усім ми добре знаємо такі метафоричні порівняння: день Господній прийде так несподівано, як злодій у ночі, а його точна дата є непередбачуваною так само, як і перейми породіллі. Тому важливо бути завжди напоготові й працювати. У кінці 1-го Послання містяться прохання до солунян, на які й нам треба звернути увагу. «Завжди радійте. Моліться без перерви.
За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі» (1-е Солунян 5, 16-18). Завжди бути радісними, тобто проявляти радість упродовж усього свого життя – це нелегко. Та як усе ж домогтися цього? Доречно згадати такі слова з цього Послання до Солунян: «… тримайте те, що добре» (вірш 21). [повністю]
Криза середнього віку – це час, коли людина починає сумніватися в собі й почасти має справу з думками, що навіюють страх. Вона, зазвичай, відбувається у віці від тридцяти до п'ятдесяти років.
У цей час, який називають ще «другим статевим дозріванням», вельми важливо зазнавати духовну опіку, тобто духовну підтримку й супровід; але, на жаль, мало хто готовий до цього. Тому людина нерідко дистанціюється від своїх близьких людей.
У цей час людині властиво підбивати проміжний підсумок, адже вона досягла майже вершини свого життя. Наведемо в цьому зв’язку деякі приклади: У цей час людині важко погодитися з тим, що вона старіє. Зміни у фізичному розвитку не викликають у неї великого захоплення. Адже наше суспільство віддає перевагу зовнішній красі й молодості.
Нагірній проповіді Господь наголошував: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Від Матвія 5, 9). Завдяки народженню згори, Води й Духа, ми стали Божими дітьми, тому наше завдання – творити мир. Мир – це не продукт, який легко творять.
Для досягнення миру треба іноді докладати чимало зусиль. Шлях до миру пролягає через любов. Любов Божа влита Святим Духом у наші серця (Римлян 5, 5). Отже, від нашого бажання залежить: жити в мирі з Богом і бути джерелом миру для ближнього. Жити в мирі з Богом – означає перебувати в гармонії з Ним.
Ісус мовив: «А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю» (Від Івана 15, 10). [повністю]
Чи міг би хтось собі уявити, які виклики піднесе нам 2020 рік, який нещодавно завершився. Населення усього світу було уражено вірусом, який призвів не тільки до сотні тисяч смертей, а й змінив наше повсякденне життя.
Несподіванкою були для нас захисні заходи, від нас вимагали проявляти обережність й обачність. Істотно обмежили наше спілкування. Одне з вимог надовго залишиться в нашій пам’яті: «Прошу дотримуватися дистанції!» Ми поступово звикали до нових правил спілкування з людьми з найближчого оточення. [повністю]
Нагірній проповіді Господь наголошував: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Від Матвія 5, 9). Завдяки народженню згори, Води й Духа, ми стали Божими дітьми, тому наше завдання – творити мир. Мир – це не продукт, який легко творять. Для досягнення миру треба іноді докладати чимало зусиль. Шлях до миру пролягає через любов. Любов Божа влита Святим Духом у наші серця (Римлян 5, 5). Отже, від нашого бажання залежить: жити в мирі з Богом і бути джерелом миру для ближнього. [повністю]
