Рясним на благословенні і радісні події видалося богослужіння 10 травня угромаді Запоріжжя. Тут відбувалися декілька урочистих подій: Святе хрещення Водою і прийняття у громаду, а також свято Конфірмації.Сім’я Цвіркунових (батько, мати і двоє доньок) з неприхованою радістюочікувала появи на світ третього немовля – хлопчика.
Конфірмант Бондаренко Женя, син покійного священика Сергія Бондаренко, справедливо претендує на право називатися «дитям громади». «Він виріс у громаді на очах у всіх», — говорять брати й сестри.
Наприкінці 1993 року за дорученням Першоапостола Ріхарда Фера в прикарпатському Івано-Франківську Божу Справу розпочав апостол Ботт, якого супроводжував єпископ Кауп.
Згодом почали регулярно приїжджати інші місіонери з Південної Німеччини, організацію душпастирської праці яких очолили старійшина К. ф Банк, окружний євангеліст М. Баєр та євангеліст Рольф Нойффер. [повністю]
Робити подарунки юнакам і дівчатам з нагоди Конфірмації не завжди просто. Адже тоді вони вже не діти, але ще не зовсім дорослі; а тому їхні побажання й уподобання є мінливими. На подарунок з нагоди Конфірмації, який викликав неабияку радість, через рік юнак чи дівчина вже зовсім не звертають увагу, бо вважають себе дорослими.
З нагоди свята Пасхи апостол А. Будник завітав в округ «Західна Україна». Там він провів два святкові богослужіння: перше на Великодню П’ятницю – у Нововолинську; а друге з нагоди Пасхи – у рідній громаді міста Львова.
У Нововолинську зібралася чимала громада. Брати й сестри з радістю очікували на приїзд Господнього посланця. Ділячись своєю радістю у Господі, вони запросили на це святкове богослужіння своїх родичів, колег по роботі, сусідів і знайомих.
Святкові Пасхальні богослужіння відбулися у всіх громадах округу. У цей день у всіх регіонах округу переважала сонячна, по-літньому тепла погода. Вона додавала ще більш святкового настрою. Не дивлячись на те, що в деяких громадах богослужіння відбувалися в післяобідній час, брати й сести були в піднесеному настрої і з радістю сприймали Боже слово.
Після богослужіння вони збиралися за святковим столом, де за горнятком чаю мали змогу спілкуватися, а сестри по вірі частували всіх своїми «кулінарними шедеврами».
Сім’я Уразових (Сергій Іванович, його дружина Ірина та донька Анна) одні з перших почали відвідувати
Оскільки Уразов Сергій Іванович був військовослужбовцем, то через деякий час він з сім’єю переїхав до м. Миколаєва. У той час в м. Одесі вже існувала новоапостольська громада, настоятелем якої був священик Гринько В. І. [повністю]
