Кожного разу, коли ми збираємося на богослужіння, ми висловлюємо своє бажання і рішучість бути з Христом.  Упродовж тижня усі ми переживаємо різне. Але в неділю ми збираємося на богослужіння, аби сповідувати: «Я хочу бути з Ісусом». Ми кажемо це собі, ми кажемо це своєму ближньому, ми кажемо це навіть дияволу. Ми також сповідуємо і свідчимо про своє бажання належати Христу й організовувати своє життя за Його прикладом. Упродовж тижня може відбутися чимало різних подій, які диявол використовує для того, аби віддалити нас від Бога. [повністю]

У пісні, яку хор часто виконує перед початком богослужіння, є звернення до Бога з проханням: «Учини мене спокійним!» Як Бог робить це? Він, звісно, може звеліти: «Заспокійся, негайно!» Тоді б усі ми вмить завмерли і настали б спокій і тиша. Але Бог не так сповнює нас спокоєм і тишею. Спокій викликає у нас не Боже слово само по собі, а він народжується у глибині нашого серця. Саме Святий Дух, Який Своїм даром живе у нас, турбується про спокій і тишу. Від нас залежить, чи ми своїм серцем почуємо голос Святого Духа й дозволимо Йому діяти у нас. [повністю]