На богослужінні у Лейпцигу Першоапостол зосередив нашу увагу на людях, яким доводиться нести важкий тягар і до яких по-особливому звернене запрошення Господа «Прийдіть до Мене».
Люди неабияк страждають, коли зазнають втрату: втрату довіри до Бога, власної гідності, радості служіння Господові у громаді чи навіть радості від спілкування у громаді, коли зазнають кривду або розчарування. Чимало наших братів і сестер глибоко засмучені, бо, як їм здається, в їхній сім'ї, у дітей чи онуків втрачається віра в Господа та Його справу. Але Христос знову й знову запрошує засмучених прийти до Нього, аби облегшити й заспокоїти їх, аби дарувати надію, що втрата, яку вони зазнали, не є незворотною. Одна подружня пара готувалася до відзначення золотого весілля. Серед тижня, перед богослужінням з даруванням шлюбного благословення, я відвідав цю подружню пару і молився разом з ними про особливе благословення. [повністю]