Ми пережили нещодавно в Монголії незабутні дні з нашим Першоапостолом Жан-Люком Шнайдером й Окружним апостолом Вольфгангом Надольним. Традиційною релігією цієї країни є шаманізм. Однак, ще за два століття до Р. Х. у країну почав проникати буддизм. Починаючи з часу панування великого завойовника Чингісхана (XII ст.), дедалі більшого поширення зазнав буддизм у формі ламаїзму й згодом став державною релігією.
Послання апостола: Лист Христа
Ти мусиш? – Ти можеш!
Макс повертається після гри у футбол із запізненням додому. Він ще заїжджає велосипедом у двір, як мати стоїть на порозі дому й гукає: «Давай мерщій! Ти мусиш йти на заняття з конфірмантами. Ось твоя сумка з речами». Макс посміхається: «Ні, мамо! Я не мушу» – «Чому? Що сьогодні не відбудеться заняття з конфірмантами?» – «Ні, відбудеться. Але я не мушу йти на заняття, мамо! Я хочу туди йти. Воно мені подобається».
Макс бере свою сумку й вирушає до церкви. Якщо ми щось «мусимо», то примушуємо себе до цього. Бо воно нам не подобається. Але нас змушують: «Ти мусиш!» У нас немає іншого вибору. [повністю]
Послання апостола: Єдність у розмаїтті
Напередодні страждання, смерті і воскресіння Ісус молився до Свого Отця Архієрейською молитвою й просив у Нього, аби Він зберіг ради в Його Імені Його учнів, майбутніх апостолів, «щоб були одно, як Ми» (Від Івана 17, 11).
Молячись, Ісус просив не тільки за апостолів, «але і за тих, які завдяки їхньому слову ввірують в Мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти Мене послав» (Від Івана 17, 20– 21). Молитва й прохання Божого Сина підкреслюють Божественний характер єдності: між Богом Отцем, Сином і Святим Духом існує досконала єдність.
З Богослужiння Першоапостола у Бернi
"Віра, надія і любов – запорука спасіння. Ми віримо, що Бог є любов’ю і довіряємо Йому. Віра породжує надію і вселяє любов. Ми відповідаємо на Божу любов і для цього слухняно виконуємо Його Заповіді й любимо так, як любив Ісус. "
Джерело: Часопис “Наша ciм’я” випуск 10, жовтень 2018
Над чим варто розмірковувати?
Нещодавно один священнослужитель повідомляв: «Я спілкувався з подружньою парою, яка бажає відзначити ювілей свого Золотого весілля. Ми вели бесіду про те, що в подружньому житті згодом усе входить у звичку, стає само собою зрозумілим і сприймається за належне…» На завершення бесіди ювіляр сказав: «Я ніколи не задумувався над тим, чи комфортно моїй дружині жити поруч зі мною?» Так, у житті ми думаємо про багато що, обговорюємо глобальні світові проблеми, які не можемо вирішити. І дуже рідко ми задумуємося над тим, що стосується нас самих – розмірковуємо над собою і своїм ближнім, а також – над тим, як ставимося до нього. Це стає очевидним, якщо проаналізувати, про що жалкують люди наприкінці свого життя. [повністю]
Послання апостола: У Божих руках
Послання апостола: «Хто більший?»
Питання «Хто більший?» є важливим уже для дітей. Якщо хтось із них вищий від іншого бодай би на декілька сантиметрів, то відчуває свою перевагу над ним. Дітям властиво змагатися, показувати, що є більшими від інших, і таким чином демонструвати свою силу. Буває, вони перебирають міру. Питання «Хто більший?» є важливим і для дорослих: хто має більшу вагу? У кого більше прав? Дорослі поводять себе у цьому відношенні, звісно, дещо делікатніше: хтось, приміром, перебиває іншого й не дає йому змоги довести свою думку до кінця.


