Вівця має сьогодні подвійне значення. Вона безвольно плентається десь позаду, пасеться тільки там, де їй дозволяють, невибаглива, терпляче переносить негоду, беззахисна і може легко потрапити у пащу вовка. Усе, що їй залишається робити, – це пережовувати їжу.

Вівці є стадними тваринами, які бредуть слідом за тим, хто їх веде. Тому не дивує той факт, що один теолог ще багато років тому оголосив такий образ вівці – який часто використовував Ісус Христос – «неактуальним».

 Невже цей метафоричний образ вівці справді застарів? Давайте подивимося на цей образ з іншого боку: з давніх давен пишуться картини із зображенням пастуха й стада як символ миру, любові й безпеки. І якщо нам доводиться натрапити на пастуха зі стадом овець, то таку зустріч ми не скоро забуваємо. Адже саме образ пастуха й овечки передає людське прагнення до захищеного життя, яке глибоко вкоренилося в людську душу. Цей образ передає також людську потребу безпечного життя і нашу впевненість: я захищений від спокус і небезпек та перебуваю під опікою сили, яка здатна захистити мене від посягання будь-якого ворога. Адже пастух веде овець на пасовище, піклується про їхнє життя, спрямовує їх до чистої води і дає можливість безтурботно жити стадним життям.

[повністю]

Нещодавно Окружний Апостол Райнер Шторк духовно укріпив нас словами з Євангелія від Луки 9, 25: «Яка ж користь людині, що ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить?» Ці слова Ісуса абсолютно відповідають життєвій ситуації багатьох людей не тільки в Західній Африці. 

У моїй батьківщині Малі й інших країнах Західної Африки ми впродовж багатьох років переживаємо ажіотаж у регіонах, де видобувають золото. Це явище є настільки очевидним, що ці регіони перетворилися навіть в окремий світ. «Здобути весь світ». А я у зв’язку з цим запитав би: «Яка ж користь людині, що весь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить?» 

Це – велике випробування. Молоді дівчата та юнаки, діти, глави сімей, випускники коледжів і навіть люди з постійною роботою покидають свої села й міста. У відповідь ми від них нерідко чуємо: «Золото краще за диплом». Однак у пошуках золота рідко вдається досягти значного успіху. Відсоток людей, які отримують прибуток чи повертаються до нормального життя, є дуже низьким. Чимало працівників копалень стають жертвами обвалів, інші повертаються додому із серйозними захворюваннями чи інвалідністю. Хіба вони не погубили самих себе? Віра таких «авантюристів» не витримує випробування. [повністю]