Багато християн, у тому числі я, не раз у житті запитували у себе: «Чому Бог допускає мені чимало страждань? Чому Він спокійно спостерігає, коли Його діти терплять велику нужду?» Однак, це лише один емоційний аспект в перипетіях життя Божих дітей, до якого також входять радість, біль, щастя, смуток, добрі й нелегкі часи.
Нещодавно один диякон розповів мені про питання, яке поставила йому одна сестра по вірі під час обговорення тексту Євангелія від Івана 17, 9-18: «Чимало Апостолів зазнали переслідування і були страчені. Навіть Апостолу Івану, який помер природною смертю, довелося багато страждати. Чому Ісус просто не звільнив їх від цих страждань, адже перед тим Він молився за них?» [повністю]
