На церковних заняттях підростаюче покоління навчають жити свідомим духовним життям, нести відповідальність перед Богом за свої учинки. Їх суттєвою метою є виховання почуття єдності та згуртованості, взаємних любові та співчуття.
План занять передбачає вікові особливості та ступінь підготовки дітей; визначальним для навчальної мети є Євангеліє.
Учителів знайомлять із виконанням завдання і надають суттєву підтримку в їх реалізації.
Коли читаєш послання апостолів в Новому Завіті, з подивом відкриваєш, що вже за часів перших апостолів на порядку денному були питання збереження, підтримки і нагадування про важливість змiсту віри і пізнання.
Якщо подумати про те, що ці послання за часом їх створення були дуже близькі рокам життя Ісуса Христа – в одному місці апостол Павло пише, що ще живі більшість свідків воскресіння, – тоді дивує те, які небезпеки, ймовірно, виникли в юних громадах через дуже короткий час: основоположній зміст віри втрачав своє значення, стирався з свідомості багатьох або просто покривався або завантажувався чимось іншим. [повністю]
