Коли мова заходить про розвиток Новоапостольської церкви в південноафриканському реґіоні, то він пов’язаний з безліччю викликів. Існують соціальні, фінансові, економічні, політичні й екологічні чинники — і це лише деякі з них. Утім, аби дати читачам журналу «Наша сім'я» невеличке уявлення про складнощі, з якими ми стикаємося, зосередимося лише на «вавилонському ефекті»: ефекті множинності мов.
До Реґіональної церкви Південна Африка входять такі країни: Південна Африка, Намібія, Мозамбік, Мадагаскар, Есватіні, Лесото, Ботсвана, острів Святої Єлени, Фолклендські острови, Реюньйон, Маврикій, Майотта, Родрігес, Сейшельські та Коморські острови. Розглянемо перші чотири країни з огляду вживання мов. У Південній Африці є 11 офіційних мов; у Намібії є одна офіційна мова, а 13 мов визнані національними; у Мозамбіку офіційною мовою є португальська, а сім мов визнані національними; а у Мадагаскарі є дві офіційні мови (французька і малагасійська), а також 18 різних національних мов. Важливо випускати друковані церковні матеріали якомога більшою кількістю стратегічно важливих мов, аби підтримувати життя в громадах і сприяти їхньому розвитку. [повністю]
