З того часу минуло вже 25 років.
«Вогонь прийшов Я кинути на землю — і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!» (Від Луки12, 49)
Цими словами апостол Пауль Хепп 2 травня 1993 року провів перше богослужіння в м. Запоріжжі. Воно поклало початок розвитку Новоапостольської церкви у Запорізькій, Дніпропетровській і Херсонській областях.
Традиційно в першу неділю травня у громаді м. Запоріжжя відзначають День громади. Після богослужіння брати й сестри збираються у малому залі, влаштовують чаювання, під час якого діляться спогадами, переглядають фотографії й відео, а також влаштовують невеличкі концерти.
Чимало людей запитують у себе: «Де ж Бог? Якщо Він існує, то чому в нас так багато хвороб, чому так багато війн і несправедливості?»
Наше завдання – завдання християн, особливо новоапостольських – допомагати людям переживати Божі близькість і присутність.
Як ви, дорогі діти, можете виконувати його?
Цього року світле свято Великодня парафіяни Новоапостольської церкви України відзначили 8 квітня, тобто на тиждень пізніше, ніж брати й сестри в інших країнах світу.
У церковному календарі Різдво, Вербна Неділя, Страсна П’ятниця, Великдень, Вознесіння Господнє та П’ятидесятниця посідають чільне місце: завдяки їм ми щороку згадуємо про народження, страждання, смерть, воскресіння і вознесіння Спасителя Ісуса Христа, про зішестя Святого Духа, а також про обітницю Ісуса Христа незабаром повернутися.
Великдень – це свято надії та життя для кожного християнина. Від самого початку своєї діяльності апостоли благовістили людям про воскресіння Ісуса Христа: воно було основою Євангелія. Саме Воскресіння Ісуса Христа дарує нам надію на вічне життя.
Дорогі брати й сестри, ми, християни, плекаємо благословенну традицію, коли святкуємо недільний день. Саме так ми сповідуємо свою віру у воскресіння Ісуса Христа.
Упродовж тижня ми зазнаємо на собі чимало несправедливості й довідуємося про прикрі події, що відбуваються у світі. А в неділю ми збираємося і спільно визнаємо: «Ісус Христос воскрес. Він переміг смерть, зло й гріх. За Ним останнє слово!» Це – прекрасне завершення попереднього й початок нового тижня.
Ми сповідуємо віру у воскресіння мертвих і надіємося на своє власне преображення.
