Ми живемо у світі, де майже все вираховується і фіксується. Сьогодні на порядку денному знаходяться вимірювання, зважування і підрахування, результати яких використовують для збору й оцінювання статистичних даних. Саме тому ми, люди, легко розпізнаємо співвідношення та різницю між великою і малою кількістю, багатством і бідністю, добром і злом.
Цікаво довідатися про Божественні співвідношення, які відображені у Священному Писанні. Ми, люди, вельми прискіпливо ставимося до будь-яких утрат. Ретельний розгляд притч Ісуса про блудного сина (Лк 15, 11-32), про втрачену драхму (Лк 15, 8-10) чи про загублену вівцю (Від Луки 15, 4-7) свідчить також про те, що навіть Ісус – з нашої точки зору – розглядав незначну втрату як людську прогалину й закликав докладати неабияких зусиль, аби надолужувати втрачене.
Коли ж мова заходить про людські риси характеру – зокрема про людські недоліки – то тут існують зовсім інші співвідношення й оцінювання. Про таке оцінювання ми довідуємося з притчі Ісуса про сіяча (Від Марка 4, 3-20).
[повністю]