«Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його»: Буття 2, 15

Нічого не відбулося випадково, увесь світ створений Богом і Бог дарував нам усе. Ми усвідомлюємо: усе, що маємо, ми маємо завдяки Його благодаті.

Звичайно, нам треба докладати зусиль і треба працювати. Ми прагнемо отримати Боже благословення і тому живемо згідно з Його Заповідями. Однак, ми знаємо, що благословення не можна купити. Навколо нас ми бачимо людей, які мають перед Богом не менше заслуг, ніж ми. Можливо, вони працюють більше, ніж ми і ведуть себе згідно з Божою волею. І все ж вони не отримують того, що ми отримуємо. Коли я дивлюся на наших братів і сестер з усього світу, то визнаю, що багато з них є глибоко віруючими, а милостивий Бог дає їм навіть не половину того, що я маю. [повністю]

Чи знаєте ви людей, які несподівано вриваються у вашу квартиру? Або людей, які виливають на вас чимало словесного бруду і не дають нам вставити своє слово? Або людей, які незаслуженою похвалою викликають сором в інших людей, і своїми непомірними подарунками переступають межу дозволеного? Є чимало людей, яким властиво спершу: влаштовувати свої справи за рахунок інших, показувати іншим «де раки зимують», розкривати чужі карти чи хизуватися власними перевагами. На щастя, переважна більшість людей ставляться до ближнього, як до собі рівного, і бажають йому добра; вони зустрічають його не зі стиснутим кулаками в кишені, а з відкритими й щирими обіймами. Що люди роблять спершу, як тільки прокинуться? Одні п’ють каву. Інші приймають теплий душ. 

[повністю]

Канада – це країна переселенців. Предки переважної більшості канадців є вихідцями з інших країн. Батьки чи бабусі й дідусі переселилися до Канади, аби розпочати тут нове життя. Для людей, які об᾽єднані у більш як двісті етнічних груп, ця країна стала батьківщиною. Це позначається і на наших громадах.

На богослужінні, яке відбувалося 19 серпня у Бремптоні, Першоапостола вів мову про те, що Бог творить те, що хоче, і втілює у життя те, про що говорить. Дивлячись на більш як 350 братів і сестер, які зібралися в церкві Бремптона, я бачив строкату мозаїку країн, з яких вони походять. Господь зібрав їх усіх разом. І раптом у мене виникла думка: «Господь закликає до служіння того, кого, в який час і де хоче».  [повністю]