Ідеал громади, напевно, добре передає біблійна цитата: «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Діяння 2, 42). Реальність, однак, показує, що наші громади значною мірою відрізняється від цього ідеалу і мають недоліки. «Воно так і є!» – це погана відповідь. Ісус не бажає чути її. Деякі Божі діти стикаються в громаді з «вульгарністю» і підлістю, що завдають біль, віддаляють від Ісуса Христа і не мають з Ним нічого спільного. 

Створення у громаді різних груп і «таборів» може вельми нашкодити й зруйнувати її. У громаді, де люди обмовляють одного, замість того, щоб спілкуватися один з одним, уже проростають руйнівні паростки. Громада живе завдяки згуртованості, а не розподілу! Деякі люди вважають, що мають повне право щось отримувати від громади – замість того, аби щось давати й брати активну участь у її житті. 

[повністю]

Спершу я опишу свою діяльність. Серед іншого, я відповідаю за апостольський округ «Східно-Капській регіон» у Південно-Африканській Республіці (ПАР). Цей регіон охоплює найбіднішу територію країни. Тут люди неабияк потерпають від великого безробіття, бідності, злочинності й тривалих періодів посухи. 

Ця місцевість представлена неймовірним розмаїттям народів, культур і мов і тут спостерігаються величезні розбіжності в доходах населення й освіті. 

Тепер ми, власне, підійшли до теми: терпіння.  [повністю]