Це трапилося 20 років тому. Тоді я, священник, перекладав богослужіння у громаді, яка була розташована на віддалі 50 кілометрів від мого дому

Щонеділі в післяобідній час там відбувалися богослужіння іноземною мовою. Громада складалася майже з десяти іноземних братів і сестер, а під час богослужіння було нерідко удвічі більше гостей. Хор у складі 25 учасників виконував одну з пісень іноземною мовою. Гості громади жили у притулках для біженців, які знаходилися у сусідньому містечку. Брати і сестри запрошували їх на богослужіння, а священнослужителі привозили бажаючих своїми автівками на богослужіння. Інколи серед тижня проходили інформаційні вечори іноземною мовою.

[повністю]

Побутує думка, що завдяки загальній глобалізації свобода є скрізь однаковою. Однак, це не так: свобода вираження думки, вибору професії, віросповідання, вибору супутника життя і таке інше є різною.

У регіоні моєї діяльності, як і в багатьох інших країнах, все ще існують суспільства, у яких дотримуються передань чи традицій, через які чинять опір сучасним змінам.

На жаль, через домінування думки релігійної більшості у нашій країні спостерігається зворотна тенденція, що позбавляє багатьох людей свободи, у тому числі свободи віросповідання. Незважаючи на існуючу державну конституцію, в основі якої строго закріплене відділення релігії від держави, представники більшості залишають за собою право пригнічувати релігійні меншини. Статистичні дані свідчать про те, що представники релігійної більшості становлять 99, 99% від усього населення, хоча всім відомо, що представники релігійних меншин представлені значною мірою майже в усіх населених пунктах сільської місцевості, а також – у великих містах. На цей факт попросту закривають очі.

[повністю]

Навряд чи можливо людині виконати всі Господні Заповіді. Чи це обурює вас? Проаналізуємо працю поштового кур’єра у великому місті. Йому треба доставити дві посилки за однією адресою. Але йому нема де припаркуватися. Він об’їжджає цілий квартал, однак місця для паркування так і не знаходить. Тоді кур᾽єр включає «аварійку», припарковує авто у другий ряд дороги, і, міцно притискаючи поштові пакети до себе, стрімголов біжить до адресата . Якби він завжди дотримувався правил дорожнього руху, то навряд чи зміг виконувати свою роботу.

 Не один лікар, догоджуючи пацієнтові, затримується у клініці довше, виручаючи свого колегу по роботі. Навіть Господь Ісус не дотримувався закону, коли зціляв недужого в святу суботу.

[повністю]

Один літній чоловік був вельми заможною людиною. Якось псевдополіцейські зателефонували йому і сказали, що до нього отот увірвуться злочинці й пограбують його. Вони, щоправда, не можуть так швидко приїхати, тому попросили, аби він поклав у пакет все своє золото, прикраси й готівку та закопав під деревом у саду перед будинком. Тоді вони зможуть допомогти йому. Одного разу цей немолодий чоловік уже був жертвою пограбування, тому зробив саме так, як псевдополіцейські просили його по телефону. Упродовж декількох хвилин цей літній чоловік втратив сотні тисяч євро.

[повністю]

Бог наділив нас дарами, які ми маємо застосовувати як на власне благо, так і й на благо ближнього

Бог створив землю і доручив людині розпоряджатися нею, доглядати її. Отже, Він доручив людині доглядати за всім, що створив, згідно з Його волею. Людина несе відповідальність за збереження переданого їй творіння. Вона має турбуватися й не нищити його. Людина повинна доглядати й оберігати створений Богом світ (творіння). Вона не може казати: «Я використаю усі ресурси, що є в моєму розпорядженні, а Бог потурбується про все інше. І якщо вони вичерпаються, то Бог дасть ще щось інше». Ні, Бог доручив людині творіння, і кожен з нас зокрема, а також усі ми несемо колективну відповідальність за його збереження. [повністю]

«Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його»: Буття 2, 15

Нічого не відбулося випадково, увесь світ створений Богом і Бог дарував нам усе. Ми усвідомлюємо: усе, що маємо, ми маємо завдяки Його благодаті.

Звичайно, нам треба докладати зусиль і треба працювати. Ми прагнемо отримати Боже благословення і тому живемо згідно з Його Заповідями. Однак, ми знаємо, що благословення не можна купити. Навколо нас ми бачимо людей, які мають перед Богом не менше заслуг, ніж ми. Можливо, вони працюють більше, ніж ми і ведуть себе згідно з Божою волею. І все ж вони не отримують того, що ми отримуємо. Коли я дивлюся на наших братів і сестер з усього світу, то визнаю, що багато з них є глибоко віруючими, а милостивий Бог дає їм навіть не половину того, що я маю. [повністю]

Чи знаєте ви людей, які несподівано вриваються у вашу квартиру? Або людей, які виливають на вас чимало словесного бруду і не дають нам вставити своє слово? Або людей, які незаслуженою похвалою викликають сором в інших людей, і своїми непомірними подарунками переступають межу дозволеного? Є чимало людей, яким властиво спершу: влаштовувати свої справи за рахунок інших, показувати іншим «де раки зимують», розкривати чужі карти чи хизуватися власними перевагами. На щастя, переважна більшість людей ставляться до ближнього, як до собі рівного, і бажають йому добра; вони зустрічають його не зі стиснутим кулаками в кишені, а з відкритими й щирими обіймами. Що люди роблять спершу, як тільки прокинуться? Одні п’ють каву. Інші приймають теплий душ. 

[повністю]